Опинившись на далекої околиці Батьківщини, населення Сахаліну зіштовхнулося із багатьма труднощами у створенні свого життя, що при кожного складалася по-різному. Тому діяльність благодійних установ, різних груп, і інститутів російського суспільства, як і місцевої влади, у царині соціальної допомоги бідним верствам населення ставала як затребуваною, а й необхідної. У ХIХ в. на Сахаліні зосереджувалася неоднорідне у соціальному відношенні населення. Офіційне установа на острові каторги й посилання в 1869 р. призвела до того, що у межі ХIХ-ХХ століть найчисленнішою була неполноправная категорія, делившаяся втричі групи: 1) ссыльнокаторжные, що містилися у тюрмах; 2) ссыльнопоселенцы, мали право приписатися до місцевому суспільству, займатися торгівлею, частково розпоряджатися майном; 3) селяни з засланців, не які можуть користуватися повному обсязі багатьма правами вільної людини. З часом частка каторжан у кількості населення поступово зменшувалася і з 1912 р. в офіційних документа...